Вкрав люк — у тюрму

Торік у Рівному було пошкоджено 56 ліфтів, 34 вхідних дверей, 51 покрівлю, розбито 389 шибок, 1054 плафонів внутрішніх будинкових мереж і 7 світильників, поламано 272 лавок у дворах і 36 — у зонах відпочинку, знищено 536 дерев і саджанців. Втім, тих, хто псує комунальне майно, рідко вдається знайти, ще рідше — притягнути до відповідальності. Заступник міського голови Олексій Хмилецький сподівається, що запровадження більш жорсткого покарання за цей вид правопорушення змусить кожного перед тим як, скажімо, зламати деревце чи розтрощити сміттєву урну, добре подумати. Адже законодавство тепер передбачає, що злодії, які вкрали, наприклад, кришку каналізаційного люка або пошкодили ліфтове обладнання, можуть потрапити за грати на строк до 12 років.
— Так, лише в одну ніч у січні цього року в 14-поверхівці на вул. Київській, 17 з чотирьох ліфтів зняли чотири котушки та 16 контакторів — сума збитків становила майже 10 тисяч гривень, — розповідає Олексій Хмилецький. - Ще з двох ліфтів у 14-поверховому будинку на вул. Київській, 42 викрали два реле та вісім контакторів, чим завдали шкоди на понад сім з половиною тисяч гривень. Торік у п’яти будинках на вул. Струтинської викрали запчастини з ліфтів на 80 тисяч гривень. От і рахуйте, скільки коштів необхідно для відновлення роботи одного пошкодженого ліфта. І це при тому, що за одну котушку у пунктах прийому кольорових металів платять 100-150 гривень, хоча коштує вона насправді тисячу гривень.
Що, власне, передбачає прийнятий Верховною Радою 13 січня цього року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві», який набрав чинності 5 лютого, коментує приватний юрист Роман Світличний:
— Цим законодавчим актом доповнено Кримінальний кодекс України спеціальною нормою (статтею 270-1), яка передбачає покарання за незаконне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства, якщо це призвело або могло призвести до завдання істотної шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам (максимальна межа санкції — до 12 років позбавлення волі).
Також підвищено межі відповідальності у статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення: знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 510 гривень) і накладення штрафу на посадових осіб або фізичних осіб-підприємців — від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 гривень).

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике